- нацуплювати
- -юю, -юєш, недок., нацу́пити, -плю, -пиш; мн. нацу́плять; док., перех., розм.Надівати що-небудь, перев. з труднощами натягуючи.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
нацуплювати — дієслово недоконаного виду розм … Орфографічний словник української мови
нацупити — див. нацуплювати … Український тлумачний словник
надівати — I = надіти 1) (приладжувати, прикріплювати щось на чому н.; надягати головний убір, окуляри, маску тощо), надягати, надягти, надягнути, одягати, одягти, одягнути, накладати, накласти, напинати, нап ясти, насаджувати, насадити, начіплювати,… … Словник синонімів української мови
надягати — 1) = надягнути, надягти (що про одяг), одягати, одягнути, одягти, у[в]дягати, у[в]дягнути, у[в]дягти, надівати, надіти, у[в]бирати, у[в]брати; натягати, натягувати, натягнути, натягти, натаскувати, натаскати, нацуплювати, нацупити (зазв. з деяким … Словник синонімів української мови